30 березня у народі відзначають "Теплого Олекси" - День святого Олексія, чоловіка Божого,
який жив у IV столітті.
Батьки одружили його з багатою римлянкою, але Олексій
покинув дружину і присвятив своє життя Богові. У місті Едесса в Сирії 17 років
молився при храмі Пресвятої Богородиці. Діва Марія з’явилася паламареві і
сповістила, що Олексій є чоловіком Божим.
В цей день пасічник виставить бджоли на пасіку,
вівсянка засвище свою пісеньку: "Покинь сани, бери віз!", а щука-риба
хвостом лід розіб'є.
Якщо цього дня погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічник виносить вулики з бджільника,
замовляє бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, молиться, щоб Бог послав
гарне літо й, відповідно, багато меду, тоді розкриває дверцята, і бджоли
роблять перший обліт. Кропить їх освяченою на Стрітення водою,
промовляючи: "Теплий
Олекса випускає бджіл на весну”.
Якщо ж сніг не зійшов, морози ще досить сильні, то
пасічник іде в бджільник, торкає рукою вулики і каже:"Нуте ви, бджоли, готуйтесь, бо прийшла пора.
Йдіть, не лінуйтесь, приносьте густі меди і рівні воски, і часті рої Господу
Богу на офіру, а господареві на пожиток". Крім того, пасічник молиться, щоб Бог послав
"медове" літо, читає молитву і святому Олексієві, щоб той захищав
бджіл від лиха і всякої напасті.
Перший пташиний спів ранньою весною належить вівсянці.
За стародавнім віруванням, саме в день Теплого Олекси вівсянка вперше співає свою пісню, незважаючи ні на сніги,
ні на морози, які ще бувають доволі затяжні. Пісня вівсянки імітується словами
так: "Діду, діду, сій
ячмінь!", "Кидай
сани, бери віз-з-з!.. та й поїдемо в рогіз-з-з!" Якщо
промовити до неї: "Іду в ліс по рогіз, ходи зі мною”, торік буде врожайним на ягоди та гриби. Хто на Теплого Олекси почує вівсянчину пісню,
буде весь рік веселий.
Щука цього ж дня лід хвостом розбиває, і це навіть
почути можна, варто тільки вийти рано-вранці до води й прислухатися. За
легендою, ту весняну щуку, що лід розбиває, можна голими руками впіймати, але
це небезпечно. Якщо спіймати цю щуку, то можна з рибальством сміливо прощатися
— не буде вже вдачі.
Щука викидає ікру зазвичай на
теплого Олексу, можливо, тому вона й «розбиває хвостом лід».
Рибалки святкують цей день, сподіваючися «на добрі лови», бо «хто не почитає святого Олексія, чоловіка
Божого, тому риба на руку не піде».
У цей час журавлі
повертаються з вирію. Діти кидали перед журавлями на землю червоний пояс
або хустку, щоб ці птахи далі не летіли, а кружляли над тим місцем, де пояс
лежить, і вигукували: "Колесом, колесом - над червоним поясом!",
"Журавлі, журавлі, я вам перейду дорогу!". Цей звичай має назву -«перев'язування дороги червоним
поясом». Також дівчата зав'язували вузли на хустці або поясі і
кидали на землю поперед журавлів, щоб вони побачили. Повір'я каже, що журавлі
далі не полетять, а покружляють та й сядуть на хату. Зруйнувати журавлине гніздо - великий гріх,
оскільки журавель - небесний птах.
Журавлі мовчазні, проте, коли подають голос, крик їхній має особливе значення: навесні
віщує тепло, а восени - ранню зиму.
Якщо дівчина
зустріне лелеку – має впасти або присісти, тоді перед нею швидко
стане суджений.
Від цього дня кажуть: "Журавлі прилетіли і полудень принесли": день стає довшим
і людині, яка працює, треба вже, опріч сніданку, обіду та вечері, ще й
полуднувати.
Мисливці розповідають, що в день Теплого Олекси ведмеді прокидаються і йдуть шукати поживи.
Переказують, що "михайлам" у цей день соромно за своє худе тіло, тож
вони ховаються в кущах, доки не від'їдяться.
Лисиці на
Олекси переселяються зі старих нір
у нові. Кажуть, що у перші три дні свого переселення вони сліпі й глухі:
"ходять, як у мареві: їм кури
сняться”. Прокидаються лисиці зі свого "курячого марева" тоді,
коли їх починають клювати ворони.
В цей день ворон купає своїх дітей і відпускає їх на волю, у самостійне
життя. Крук благословляє дітей,
щоб чесно в світі жили, щоб крук крукові очі не довбав.
Дівчата колись вірили в те,
що як на Теплого Олекси подарувати
жебракові сорочку, не забаряться старости. Вони шили й вишивали потай
від матерів і, входячи в церкву, вручали біднякам дарунки. А ще напередодні
Теплого Олекси йшли ввечері на леваду, де росла стара верба, та із заплющеними очимавиламували гілочку. Якщо вона виявлялася рівною і довгою,
майбутній чоловік буде високим і струнким.Ту гілочку вдома освячували і у церкві намагалися торкнутися нею хлопця, який
подобається. Якщо вдавалося дрібочку верби кинути йому в їжу або підкласти під
подушку, неодмінно засватає.
Це був день
берези. У цей день збирали березові бруньки. За столом всією родиною
пили березовий сік або спеціально приготовлений медово-березовий узвар,
або збитень.
Народна хитрість підказує: якщо бажаєш гарного врожаю
пшениці, то на Явдохи, Сорок святих і
Теплого Олексія слід, вийшовши із церкви, одразу вибрати якнайкраще зерно для
посіву. Тоді зернові дуже добре вродять і будуть чисті, як золото.
У минулі часи казали: “Олексій, чоловік Божий, зиму нанівець зводить”, “Зверху пече – знизу
тече”. За народною уявою та й за кліматичними спостереження до
дня Олексія приходить справжнє тепло, тому народ дав ще одну назву цьому дню -
Теплого Олекси.
Цього дня, хоч іноді й на Явдохи,
і на Сорок святих, а то й
напередодні Благовіщення, жінки, дівчата й діти ішли закликати весну.
Селянки брали полотно, виходили в поле, вклонялися на всі боки і, повернувшись
до сходу сонця, промовляли: "Ось
тобі, евсна-мати, нвоа обновка!" Після цього розстеляли
полотно, кллаи на нього пиріг і йшли з надією, що льон і коноплі добре вродять.
Народні
прикмети:
o Які на
Олексія струмки (великі чи малі), така і пройма (розлив).
o Тепла
сонячна погода віщує врожай на хліб і багаті рої.
o Якщо ранок
ясний, рої будуть виходити ранками, а як вечір ясний, рої будуть виходити
вечорами.
o Великі
струмки снігу, що розтанув, передвіщають мокре літо.
o Яка погода
на Олекси, то така і на Великдень буде.
o Якщо на
теплого Олекси бджоли зроблять перший обліт, буде добрий медозбір.
Комментариев нет:
Отправить комментарий