У нас гіпеарктивна дитина - що робити?

     Синдром гіперактивності у дітей виникає в ранньому віці. У таких малюків високий м’язовий тонус, вони чутливі і дратівливі до світла, шуму, багато плачуть, мало їдять і сплять.

     До 3-4 років вони нездатні чим-небудь займатися, не можуть грати в ігри і не слухають казки. У малюка, який страждає гіперактивністю, виявляються такі симптоми, як головний біль, виснаження і швидка стомлюваність.

     Часом дуже активними можуть бути і прості діти. Іноді цих діток можна сплутати з холериками. Але відрізнити їх все ж можна: зацікавте дитину чимось, і нехай посидить на місці десять хвилин і відволікається тільки тоді, коли він сильно втомиться. Якщо він в змозі виконати цю умову, у вас просто темпераментний малюк, якщо ні – поспішайте до фахівця, адже, швидше за все, у вас гіперактивний малюк.

Причини і симптоми захворювання

    Є багато думок з приводу причин прояву гіперактивності у дітей, а саме:

·         травми при народженні – це стимуляція пологів, обвиття пуповиною, затяжні пологи, кесарів ростин, недоношеність;

·         спадковість;

·         біологічне відхилення: травми при пологах і пошкодження під час вагітності мозку дитини;

·         соціально-психологічні: неправильне виховання батьків, алкоголізм умови проживання;

Синдром дефіциту уваги і гіперактивності у поведінці дітей характеризується наступними проявами:

·         сидячи на стільці, малюк звивається, корчиться, і не може залишатися в одній позі;

·         не може чекати своєї черги, граючи в ігри, а також у різних ситуаціях він нетерплячий і вертлявий;

·         переходить від однієї справи до іншої, не закінчивши розпочатого;

·         на запитання відповідає не замислюючись, перебиває, недослухавши до кінця;

·         часто втрачає речі;

·         малюк не може зрозуміти, що можна, а що не можна;

·         погано їсть;

·         йому характерні дрібні рухи, тобто дригає ногами, крутить руками;

·         не може визначитися в чомусь;

·         часто коливається настрій, то він плаче, то сміється;

·         у нього знижена самооцінка;

·         конфліктує з однолітками.

·         особливістю розумової діяльності гіперактивності дітей є циклічність. Тут мозок плідно працює від 5 хв до 15 хв, а наступні 7 хвилин, накопичує енергію для наступного циклу. У ці хвилини дитина як би провалюється нікуди і може не пам’ятати нічого, що відбувалося.

Синдром дефіциту уваги

     Гіперактивність у дітей часто є супутником при синдромі дефіциту уваги. Синдромом дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ) називають стан дитини, який викликає імпульсивність, психічне відхилення, неуважність і активність.

Ознаки дефіциту уваги наступні:

·         дитина не може зосередитися на якомусь предметі більш ніж на 5 хвилин;

·         вона не слухає, коли йому кажуть інші;

·         легко відволікається;

·         загублює свої речі і часто все забуває.

      Серед гіперактивних дітей на сьогоднішній день хлопчиків більше в два рази ніж дівчаток. Деякі мами вважають, що їх дитина переросте цю проблему, все змінитися з віком, але це не так. Близько 70% хлопців продовжує проявляти гіперактивність, 48% мають справу з міліцією, часто стають учасниками бійок, б’ються і знущаються над іншими, не всі можуть закінчити середню школу і отримати професію.

       Діти з СДУГ можуть бути обдарованими, тобто характеризуються неординарним способом, вони можуть мати загальний і хороший інтелект, але повністю заважають розвиватися порушення розвитку.

Що робити батькам?

Лікування недуги

     Рекомендації батькам з приводу лікування малюка з гіперактивністю:

·         необхідно звернутися до лікаря-психіатра для консультації;

·         дотримувати порядок в домашніх правилах і заходах покарання;

·         стримувати свої емоції, щоб малюк не бачив роздратування;

·         якщо він добре себе веде, то хваліть його;

·         слідкуйте за своєю мовою, з дитиною, треба говорити повільно і виразно;

·         поменше говоріть йому «ні»;

·         зробіть графік щоденних справ;

·         не сваріть дитину;

·         займіть його іграми, наприклад, складанням пазлів, в’язанням, малюванням, бісероплетінням та ліпленням;

·         в іграх нехай буде один-два учасника, щоб не було перезбудження;

·         для заспокоєння водіть його на плавання або гімнастику;

·         нехай грає однією іграшкою, якщо хоче іншу, то першу потрібно забрати.

     Гіперактивній дитині лікування не потрібно, треба просто звільнити його від зайвої активності. Необхідно створити чіткий режим дня з тривалими прогулянками на вулиці. Важлива і спокійна обстановка в сім’ї. Не потрібно лаяти малюка, кричати на нього, карати, цим можна домогтися зниження самооцінки, внаслідок чого він буде думати, що він неправильний.

      Слід навчити його керувати собою, контролювати емоції і як вести себе в різних ситуаціях. Також потрібно хвалити дитину у кожному разі, підкреслюйте успіхи, говорити з ним треба спокійно і м’яко, оберігайте дитину від стомлення.