Додатковий матеріал до уроків природознавства у початкових класах

Легенди та перекази

 Початкові вірування були найтісніше зв’язані з природою. Людина хотіла бути зі своєю природою в найкращих стосунках, бо ясно бачила, що в усьому залежить від неї і тому обожнювала сонце, воду, землю, дерева, звірину. Людина вірила, що все кругом неї живе: почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за своє існування, як кожна жива істота, а тому до природи первісна людина ставилася як до живої розумної істоти.

                                       Сонце, місяць, зорі

Люди рано зрозуміли, що сонце було головним джерелом усього життя на землі, – воно дає тепло і світло, а без сонця на землю приходить ніч та холод. Людина і природа всім своїм життям залежить від сонця, без нього немає життя на землі. Вірили, що на ніч сонце йде спочивати й кладеться в море, звідки встає вранці викупане й свіже. А ще сонце називали оком Божим, або обличчям Бога.

Місяць – нічне Боже око, яким Бог бачить, що робиться на землі вночі.

А зорі – то сонцеві та місяцеві діти. Кожна людина має на небі свою зірку. Коли людина помирає – зірка падає з неба.//

                                    Вогонь, блискавка, грім

 Вогонь теж шанували, як бога. Вірили, що вогонь походить від сонця. Вогонь – священний. Не можна було вимітати піч нечистим віником, не можна плювати на вогонь, бо на язиці висипле. Якщо вогонь не шанувати, він помститься.

 Блискавка – це небесний вогонь, що його посилає бог на кару людям. Але блискавка буває і доброю, бо може проганяти злих духів.

 Грім, посланець неба і вогню, має цілющу силу, тому, як весною вперше загримить, треба спиною обпертися об дерево і спина не болітиме до нового грому в наступному році.

                                                                  Земля

До землі слов’яни почували глибоку повагу, бо вона була їхньою годувальницею. Земля родила все, що потрібно для життя. Земля – мати, Божа, праведна, свята. Не можна було кривдити землю: бити по ній палицею, бо їй болить, плювати на неї, засмічувати. В разі кривди, земля може розступитися і поглинути погану людину. За уявленнями наших предків, земля покоїться на водах океану на спинах трьох китів. Коли кити рухаються, буває землетрус.

 Земля багата не тільки тим, що родиться на ній, але й тим, що в ній в глибині переховується. Але земельні скарби пильно охоронялися зміями та всякою нечистою силою, тому приступ до них дається не кожному, а тільки відданим.

 Найбільша клятва – це клятва землею: при клятві землю цілують або їдять її. Земля – свята, і не терпить пролиття крові, особливо невинної. Пролиту на землю кров треба зразу ж засипати землею. Земля жива, – вона все чує і знає. Усі гріхи людські бачить і вгинається, як по ній грішник іде.

 Як люди гарні до неї, вона радіє і пособляє їм, а як ні, то гнівається і не родить. Коли йшли до землі працювати, одягали все чисте, щоб не розсердити її.

                                         Вітер

Вітер також впливав на життя людини. Вірили, якщо сильно свистати, можна викликати сильний вітер. Тому, коли віяли зерно тихенько насвистували, щоб вітерець був тихий, лагідний. Вітри – це чотири істоти, що дмуть з чотирьох боків світу. Яка істота дме сильніше, з того боку і вітер віє.

Від вітру залежала погода, а від погоди – життя людини, тому вітру поклонялися, задобрювали його.

Загадки

Високо стоїть, одне око має, всюди заглядає. (Сонце)

Без рук, без ніг, а тільки з рогами,

Та ходить попід небесами. (Місяць)

Поле неміряне, вівці не мічені, пастух рогатий. (Небо, зорі, місяць)

Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Грім)

Що без леза і без зуба розтина міцного дуба. (Блискавка)

Бажаний гість замість цукерок дрова їсть. (Вогонь)

Рукавом махнув, дерева нагнув. (Вітер)

Всіх годує, напуває,

А про неї не кожен дбає. (Земля)

Прислів’я

Доглядай землю плідну, як матір рідну.

Землю обдуриш раз, вона тебе сто раз.

Земля – тарілка, що поклади, те й візьмеш.

Сонце на всіх однаково світить.

Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє.

Про “живу” і “мертву” воду.

Додатковий матеріал

Загадки

Коли нема – чекають, коли прийду – тікають. (Дощ)

Зимою спить, а влітку біжить. (Річка)

Прозорий, як скло, та не вставиш у вікно. (Лід)

Білий, як пір’їна, холодний, як крижина. (Сніг)

Перекази про воду

Первісна людина рано запримітила, що вода приносить велику користь всьому живому, що без води неможливе життя. Вода оживляє землю і робить її родючою. До того ж вода є могутнім цілющим засобом від усяких недуг. Плювати у воду, а так само засмічувати її де б то не було і чим, і як би то не було – великий гріх, і ті, хто не дотримується цього, бувають покарані головним болем. Старі люди завжди п’ють воду з непокритою головою, а перед питтям хрестяться.

Люди вірили, що вода жива. Ще й зараз ми говоримо про неї, як про живу істоту: дощ іде, сніг іде, річка біжить. Земна вода поєднана з небесною, а звідси – пошана воді, яка спасає від посухи. А значить – від голоду. Тому воді поклонялися й приносили жертви річкам, озерам, джерелам, криницям. Вірили, що вода очищує людину від гріхів, тому молилися над річкою в повнолуння, щоб скинути у воду всі свої гріхи.

Особливо цілющу силу від усіх хвороб має “непочата вода”. Це вода, яку зачерпують вранці першою з річки, чи криниці (ще краще – з трьох криниць) до сходу сонця. Той, хто її несе, якщо зустрінеться з кимось, не повинен вимовляти жодного слова, інакше вода втратить свою цілющу силу і не дасть тому, хто її вживає, ніякої користі. Особливо корисно купати в “непочатій воді” хворих дітей.

Жива вода – це вода джерельна. Вона була особливо цілюща і дуже шанувалася людьми. Хто нап’ється правдивої живої води, той набуває собі великої сили, а коли був недужий, зцілювався. Таку воду пили, купалися в ній, або окроплювалися нею.

“Жива” і “мертва” вода в українських народних казках

З казки “Іван Богданець”:

Прийшли на тічок Іван та рак. Поставив рак шість барилок з одного боку і з другого боку шість: в одних сильна вода, а в других – безсильна. Із сього боку, де Іван Богданець, безсильна, а з того, де рак, – сильна.

-      Напиймося, – каже рак, – перше води, та тоді будем битися.

Напився Іван безсильної води, а рак Вір напився сильної.

Як ударив рак – Івана Богданця загнав по коліна в землю. Як ударив Іван – загнав рака тільки по кісточки.

-      Тепер, – каже, – дай, раче Віре, на оддишку!

Рак Вір заснув. А Іван Богдинець не спить. Дивиться – лізе до нього рак той, що його перевозив.

-      Візьми ті барилка, перекоти на той бік, а його барилка перекоти на свій бік, бо коло тебе – безсила вода. То ти ту питимеш, а він буде пити безсильну.

*  *  *

Тепер у тім місті, де Іван Богданець народився, мати його пригадала собі ті слова, що він казав, як ішов. Сідає на бичка-самоходика, пускає яблучко-покотигорошко й бере в руки цілющої й живущої води. Куди яблучко котиться, туди вона на бичку їде. Прикотилося на те місце, де був він закопаний, і стало.

Одкопує вона і знайшла з нього тільки одну кісточку. Помазала цілющою водою – зцілився. Помазала живущою водою – ожив і каже:

-      Ох, мамо, як я дуже довго спав!

З казки “Іван Царевич і залізний вовк”:

Їдуть лісом, коли лежать гавенята. Став царевич їх збирать, стара гава лежить та й кричить:

-      Що хоч візьми, тільки не руш моїх гавенят.

Царевич й говорить:

-      Я з тебе нічого не хочу, тільки дістань мені живлющої і цілющої води.

-      Добре, дістану, бо я цю воду сама й стережу.

Полетіла гава до малої пташки, звеліла дістать води.

От пташка набрала води і полетіла до Івана-царевича, і оддала йому воду. Царевич сів на коня й поїхав. Їде, аж стоїть хата, а в тій хаті сидить дід.

-      Здоров, діду!

-      Здоров, Іван-царевич!

-      Чи по волі, чи по неволі? – пита дід.

-      Я козак не без долі, зайшов сюди по неволі, – отвічає царевич.

Розказав Йван-царевич дідові, де бував, що видав і куди тепер іде.

У діда тоді якраз баба вмерла і він хотів її вже ховать, а царевич покропив бабу живущою і цілющою водою, вже й ожила.

З казки “Про жар-птицю та вовка”:

Так брати і зробили, як сказали: убили дурня і покинули там, а коня, жар-птицю і красну дівицю узяли та й поїхали. Незабаром прибігає вовк. Дивиться, аж дурня вже клює сорока, а гадюка ссе з його кров. От він зараз гадюку вбив, а сороці й каже:

-      Як ти мені не принесеш води цілющої й живущої, то й тебе уб’ю.

-      В чому ж я тобі принесу? – питає сорока.

Він узяв зробив з листя дві коробочки, одну прив’язав їй до одної ноги, другу до другої та й пустив її. На другий день прилітає вона до його в полудень і приносить воду. Тоді він узяв полив дурня цілющою водою, зцілив його, а далі – живущою –оживив.

Прислів’я

Не брудни криниці, бо схочеш водиці.

Вода – наша мати.

Зіпсував воду, не буде честі твоєму роду.

Не псуй джерела – онуки проклянуть.

Легенди і перекази про рослинний світ

Папороть

Один раз на рік, в ніч на Івана Купала, папороть квітне маленькими квіточками, що горять, як вогонь. Кому вдасться знайти квітку папороті, для того нема нічого неможливого: він знатиме, де є скарби в землі, і діставатиме їх без великих зусиль, йому відмикатимуться всі замки без ключа, він буде розуміти мову рослин і тварин. Та роздобути квітку папороті дуже важко, бо вона квітне тільки мить і пильно охороняється чортами.

Один чоловік напередодні Івана Купала пас худобу в лісі, загубив її і почав шукати. Випадково впала йому на личак квітка папороті. То він одразу й дізнався, де худоба, розшукав її та й пригнав додому. Крім того, йому раптом стало відомо, де закопані скарби. “Давай заступ, – сказав він жінці, – піду викопувати гроші”. “Та візьми інші личаки, – каже жінка. – бо ці мокрі”. Чоловік став перевзуватися – і тієї ж миті забув геть усе.

Очерет

Очерет хоч і насаджений Богом, проте їм заволоділи чорти. Якось чорт став просити Господа віддати в його розпорядження гречку і овес. Бог погодився, а чорт так зрадів, що побіг від нього вистрибом, навіть не подякувавши.

На шляху трапився йому вовк і спитав: “А ти чого так скачеш?” чорт страшенно злякався вовка і забув, що йому Господь подарував. З переляку він відповів вовкові: “Бог мені подарував очерет і осот”.

Кажуть, ніби чорт і по цей час не може згадати, що саме подарував йому Господь, отож чорти й володіють лише очеретом і осотом, які вважаються бур’янами.

Волошки

Про волошки, або васильки є така оповідь.

Колись був молодий і гарний юнак Василь. На Зелені свята йшов він полем. Польова русалка заманила його в жито, залоскотала і перетворила на квітку, яка й дістала назву василька.

Петрів батіг

За колишніх часів іде було святий Петро межею, візьме прутик дикого цикорію і хльосне ним, як батіжком. А жучки і мушки, які лиш сидять на колоссі, вже й знають: всі злітають і не сміють переводити хліба. Петро кине свій батіжок на землю, а він прийметься там і росте. А всі жучки і мушки вже добре знають, що ту ниву, де росте петрів батіг, треба обминати. Та це було колись, а нині і петрів батіг не рятує хліба.

Осика, груша, береза

Люди вірили, що всі дерева на землі саджав сам Господь на потребу людині.

Осика теж створена Богом і спочатку нічим особливо не відрізнялася з-поміж решти дерев. Пізніше осику стали вважати проклятим деревом, бо на ній повісився Іуда, що зрадив Ісуса. Спершу він хотів було повіситися на березі, але та так злякалась, що аж побіліла, тому в неї і нині біла кора. Іуда прибіг до груші, але та не захотіла його прийняти і випустила колючки, вона й зараз колюча. Тоді він підійшов до осики і повісився на ній. Ото через те осика й тепер так тремтить.

Сухе дерево

Сухе дерево втрачає свою силу, і стає, за народними віруваннями, сховищем нечистої сили, – в дуплі сухої верби чи сухої груші завжди мешкають чорти. Недарма в народі кажуть: “Закохався, як чорт у суху грушу”, “Учепився, як дідько сухої верби”.

Загадки

Ніхто її не лякає, а вона тремтить. (Осика)

Навесні біла, літом зелена, восени жовта, зимою добра.

                                                                                (Груша)

Зелена, а не гай, біла, а не сніг, кучерява, та без волосся.

                                                                                 (Береза)

Стоїть дід над водою, хитає зеленою бородою. (Очерет)

Серед поля вояк стоїть, на голові шпики держить. (Осот)

Що за квітка чарівна, раз на рік цвіте вона. (Папороть)

Не печуть мене, не варять,

Сушать, та у люльці смалять. (Тютюн)

Що то за квіточки – серед жита сині очки. (Волошки)

Прислів’я

Рослина – землі окраса.

Всі дерева і рослини дуже треба для людини.

Усе теє пригодиться, що на полі коріниться.

Легенди і перекази про тварин

Первісні люди глибоко шанували тварин, бо все їхнє життя було тісно пов’язане з тваринним світом. Люди полювали на звірів, ловили рибу, збирали дикий мед і таким чином добували собі їжу. Деякі звірі стали вірними друзями і помічниками людей.

Назвіть їх.

Яку користь приносять ці тварини людям?

Шанування звірів було ще й в тому, що люди брали собі назви тварин за прізвища: Вовк, Заєць, Лев, Тур, Грач, Пацюк... Вірили, що людина за певних обставин може обернутися на звіра.

Огрядна, рогата, молоком багата. (Корова)

Біжить по долині у сіренькій кожушині. (Заєць)

Хоч і плавати мастак, та не риба і не рак .(Жаба)

Не звір, не птиця, а ніс як спиця. (Комар)

Хто комах з кори виймає, про здоров’я лісу дбає. (Дятел)

Перекази та легенди про тварин

Лелека

Бог дав людині лантух і наказав віднести далеко в ліс і закопати з умовою не розв’язувати і не заглядати в нього. Та на півдорозі чоловік не витримав і поцікавився, що ж він несе. Тоді з мішка повистрибували жаби, вужі та змії і розповзлися по всьому світові. Розгніваний Бог перетворив чоловіка на лелеку і звелів ходити по полях та болотах і збирати усяке гаддя.

Люди вірили, що лелека приносить щастя тій оселі, де він збудував гніздо. Якщо ж хтось зруйнує гніздо, то лелека принесе вогню і спалить хату, або накличе блискавку.

Коза

Коза в традиційних віруваннях українців відігравала неоднозначну роль. Вважали, що чорт, наслідуючи Бога, хотів створити корову, та в нього вийшло не дуже вдало. Вірили, що відьма боїться кози і ніколи не відбирає у неї молока. Водночас коза була символом родючості. Про неї співали:

Де коза туп-туп,

Там жита сім куп.

Де коза рогом,

Там жито стогом.

Заєць

Заєць, як і коза, був створений нечистою силою. Він був слугою чорта, тому зустріч з цією твариною віщувала невдачу. Щоб запобігти цьому, на дорогу кидали жмут сіна. Вірили, що заєць, який з’являється поблизу житла може накликати пожежу.

Заєць у всіх народів став символом боягузтва.

Зозуля

Існує ряд народних переказів про походження зозулі. За одним із них, зозуля – це вдова, тому вона не в’є власного гнізда і не висиджує пташенят. За іншим, зозуля була колись жінкою, яка вбила свого чоловіка, тепер вона одиноко літає по лісах і ніколи не знайде собі пари.

Зозуля поряд з вороном і совою віщувала строки життя і смерті, щасливе або нещасливе заміжжя, а також стихійні лиха. Вважалося, що зозуля може накувати добробут на весь рік, якщо при першій зустрічі з нею маєш у кишені гроші. Коли зозуля до Юрія (23 квітня) закує на голе дерево, то буде голодне літо, а якщо на лист – врожайне.

Бджола

Бджола користувалась великою пошаною; вважалося, що вона походить із раю. Її називали “Божою пташкою”, а мед вважали освяченим і дуже часто використовували при лікуванні різних хвороб. За давніми переконаннями, бджоли водитимуться лише в того, у кого спокійна, доброзичлива вдача. Приходячи вранці на пасіку, пасічник вітав бджіл спеціальними молитвами або примовками.

Оповіді про надприродних істот

-      В глибоку давнину люди всюди довкола себе бачили багато такого, що було їм незрозуміле і сильніше від них, що звичайно їм шкодило. Людям необхідно було те зрозуміти, бо тільки розуміння довколишнього світу давало їм заспокоєння, бо навчало їх жити так, щоб не потрапляти в великі клопоти. Всі ці надзвичайні явища люди називали нечистою силою, або “злим духом”. Про це і піде сьогодні мова.

Чорт – один з найпопулярніших персонажів українських казок, що уособлював ворожі сили. В нього є інші назви: біс, диявол, сатана, лукавий, дідько, люципер. Він має і звірині, і людські риси: хвіст, козлячі роги, кігті, собачу морду чи свиняче рило, довгий ніс, палаючі очі, густе чорне волосся. Живе чорт у млині, проваллі, в дуплі сухої верби або в кущі бузини. Він усіляко дошкуляє людям: робить шкоду, насилає хвороби, полює на людські душі, штовхає на злочин і прикрі вчинки. Чорт може перевтілюватися не лише в людей і тварин, а й в неживі предмети. За повір’ям, він боїться хреста, молитви, магічного кола і всього освяченого.

Русалка

Це один з найцікавіших казкових персонажів, що уособлює небезпечну водяну стихію. Русалки – молоді вродливі дівчата, котрі живуть на дні річок, озер у чудових кришталевих палацах. Уночі, коли сходить місяць, вони виходять на берег, чешуть своє довге зелене волосся і водять хороводи. Чудовим співом заманюють юнаків і дівчат, затягують їх у воду і залоскочують.

За уявленнями, русалками ставали молоді дівчата, котрі втопилися або померлі до хрещення маленькі діти. Боялися вони хреста та полину.

Лісовик

Цей образ уособлював небезпеку, що підстерігала людей у лісі. Найчастіше змальовувався як старезний кошлатий дід. На відміну від людей, лісовик не має тіні. Лісовик полював за душами мисливців, збивав людей з дороги, заподіював чимало іншої шкоди. Водночас він оберігав звірів від хижаків і мисливців. Лісовики вели своє господарство, створювали сім’ю і жили, як звичайні люди, хоч і походили від вовчиць, ведмедиць, олениць.

Змій

Змій звичайно нагадував куль соломи, з якого сиплються іскри. Проте може виглядати як і людина, тільки з кількома головами. Має він і крила, які знімає, йдучи до людей. Змій вороже ставиться до людей: заманює дівчат і жінок, вбиває чоловіків, спалює оселі, полює за людськими душами.

Домовик

Його ще називали похатник, хованець, господар, служка. Найчастіше домовик змальовувався маленьким дідком, геть оброслим волоссям. Вірили, що домовик є в кожній оселі. Якщо до нього добре ставились, він забезпечував добробут, пильнував уночі худобу. Проте домовик міг завдати великих прикрощів тому, хто його розсердить. Господарі прагнули жити з домовиками в мирі і ставили для них в кутку їжу.

Вікторина “Давні уявлення наших предків”

Запитання і відповіді до вікторини

1                  Як називали Сонце? (Око Боже, обличчя Бога)

2                  Від чого походить вогонь? (Від сонця)

3                  Що це таке “небесний вогонь”? (Блискавка)

4                  Яку цілющу силу мав грім? (Лікував хвору спину)

5                  Чому землю називали матір’ю? ( Вона годує, одягає...)

6                  Що могла зробити земля, коли її кривдили?     

          (Поглинути грішника)

7                  Яка вода називалась “живою”? (Джерельна)

8                  Яку користь приносила “жива” вода людям? (Лікувала)

9                                        Як за допомогою води люди позбавлялися гріхів?  

           (Молилися у новолуння над річкою.)

10  Яка чарівна вода і з якими властивостями зустрічається в      українських казках? (Жива, мертва, цілюща, безсила, молодильна.)

11     Яка квітка вказувала, де знаходяться скарби? (Квітка па-   пороті)

12     Яка рослина захищала хлібні злаки від шкідників? (Петрів батіг)

13Яка рослина стала улюбленицею козаків і чому? (Тютюн, його смалили)

14 Чому у берези біла кора? (Злякалася і побіліла, коли Іуда хотів на ній повіситися.)

15 Чому осика завжди тремтить? (Боїться Бога, бо на ній повісився Іуда.)

16 Яке дерево найбільше полюбляє чорт? (Суху вербу, грушу)

17 Яку комаху називали “Божою пташкою”? (Бджолу)

18 Яка пташка знає, скільки літ жити людині? (Зозуля)

19 А яку пташку Бог перетворив чоловіка і за що? (На лелеку, за те, що розв’язав мішок з гадами.)

20 В кого чи в що може перетворитися чорт? (В людину, в тварину, в різні предмети.)

21 Які казкові істоти жили у воді і виходили на берег лише уночі? (Русалки)

22 Яка надприродна істота забезпечувала в домі добробут і доглядала вночі худобу? (Домовик)

      Вода – символ життя. Властивості води.

                                   Подорож краплинки

   ... Була зима. Блищав сніг. Маленький хлопчик гуляв морозного ранку на вулиці і побачив на розі будинку бурульку. Вона була дуже гарна. А може, вона солодка, подумав хлопчик, і йому дуже захотілося її посмоктати. Він взяв палку і влучив у бурульку. Бурулька впала, хлопчик зрадів, схопив бурульку і хотів посмоктати, але бурулька заговорила до нього.

-      Не бери мене в рот, не треба, я розкажу тобі багато цікавого.

-      Ти, мабуть, чарівна бурулька?

-      Так, я зачарована, я заморожена і дуже дякую, що ти врятував мене. І я прошу тебе: не губи мене, я надзвичайно люблю стрибати, як ти, скрізь бігати і ніколи не сидіти на місці.

Я була веселою краплинкою води і плавала зі своїми сестричками по річках і морях. Усі звали мене невгамовною, вітер не давав мені ні хвилинки спокою. Чого він хотів від мене – не знаю. Він здіймав страшні хвилі. Я, маленька краплинка, тікала від нього. Якось у тихий літній день вітер виплеснув мене на берег на гаряче каміння. Я обернулася парою і полинула в небо.

Високо над землею я літала в білій хмарі, мені було весело. Коли ж раптово знову налетів вітер, я швидко падала на землю дощем і напувала її. Я не боялася потрапити на землю, адже я там рухалася, жила і знову виринала на світ веселим джерелом.

Потім з сестричками потрапила а довгі, темні труби. Там дуже багато води.

-      Нічого страшного, нічого страшного, – говорили старші сестрички, – це звичайний водопровід, і скоро ми виллємося на білий світ.

Там я здружилася з багатьма сестричками, ми багато говорили між собою і розповідали про себе. Одні розповідали, як їх наливали, в паровози, підігрівали, і як вони, обернувшись на пару, рухали поїзди. Інші розповідали, що вже не раз їх взимку закривали в труби, щоб опалювати будинки. І якби не вони, то люди померзли б.

Але ось раптом відкрили кран, мене налили в чайник, у звичайний великий чайник, і поставили на електричну плиту.

Що зі мною буде? Що зі мною буде? Так гаряче! Так гаряче! – заплакала я разом із сестричками. Та я швиденько-швиденько підібралася до кінчика чайникового носа і легкою парою знялася вгору і вилетіла з іншими подругами крізь кватирку.

-      Ой, лишенько, та надворі знову був вітер, і який сердитий, холодний! Він тепер служив у білої Зими. Вона йому тільки слово мовила – підхопив мене і вже білою сніжинкою я упала на дах будинку. Я дивилася на своїх подружок-сніжинок, які кружляли в повітрі, заздрила їм, плакала і сльозинки мої замерзли. Я зробилася знов холодною крижаною бурулькою.

Бурулька замовкла і хлопчик почув, як вона тане в його руках.

-      Трішечки тепла і я знову оживаю, знов іду далі. Дякую за тепло твоїх рученят.

Згадай мене, коли плаватимеш у річці, коли побачиш росу і золотий дощик.

Ось така історія трапилася з краплинкою.

Повітря. Значення повітря

в житті людини, тварин.

Хто сильніший

Одного разу зустрілися тепле і холодне повітря. Довго вони розмовляли, але вкінці виникла суперечка, хто сильніший. От холодне повітря і каже:

-       Я сильніше за тебе, і мене бояться, бо коли надворі холодно, всі ховаються по своїх домівках. Я маю таку силу, яка перетворює воду в лід. Із настанням холоду птахи відлітають у теплі краї, залишаючи свої гнізда.

А тепле повітря відповідає:

-       Я згідне, ти сильне, але я маю більшу силу і владу. Адже із настанням тепла все прокидається від глибокого сну, оживає земля, розпускаються листочки, зацвітають квіти, повертаються із вирію птахи. Все навколо стає радісним. Отже, я маю більшу силу.

 (З журналу)

Ґрунт. Його властивості і значення.

Чи знаєш ти, що...

§  Один сантиметр родючого ґрунту природа нагромаджує за 250 – 300 років (якщо їй ніхто не заважає).

§  Гниє в ґрунті: папір – 2-3 роки, консервна банка – 50, поліетиленовий пакет – 200 років, скло – понад 1000 років.

Рослини. Умови життя рослин.

Додатковий матеріал

Гра “Де росте?”

Мета: закріплення знань про умови життя рослин.

Завдання: правильно вибрати місце зростання для конкретної рослини.

Обладнання: м’яч.

        Гравці стають колом, ведучий у центрі з м’ячем. Ведучий кидає м’яч будь-кому з гравців і називає рослину. Той, кому кинуто м’яч, ловить його і називає місце, де можна посадити названу рослину, кидає м’яч ведучому.

Наприклад, ведучий називає “пролісок”, гравець, піймавши м’яч, відповідає “ліс”, ведучий – “калина” і кидає м’яч іншому гравцеві, а той, спіймавши його, відповідає “лука”, або “город”, або “узлісся”.

Правила гри: виграє той, хто без помилки проведе гру. Якщо гра продовжується, переможець стає ведучим.

                                      Загадки

-      Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках. (Капуста)

-      Сидить дівчина в коморі, а коса її на дворі. (Морква)

-      І печуть мене, і варять, і їдять мене, і хвалять, бо я добра і смачна. (Картопля)

-      Я кругленька, червоненька, з хвостиком тоненьким. На городі мене рвуть і до столу подають. (Редиска)

-      Виріс в полі будиночок, в ньому зерен повно, стіни позолочені, вікна заколочені. (Колосок пшениці)

-      Із мішка – на забаву, а із пляшки – на приправу. (Соняшник)

-      Не море, не річка, а хвилюється. (Колосся пшениці)

-      Одне кинеш – цілу жменю візьмеш. (Зерно)

-      Навесні біла, літом зелена, восени жовта, зимою добра. (Груша)

-      На дереві зеленим висить, а червоним падає. (Яблуко)

-      Навесні красується білим цвітом, а в жнива – червоним плодом. (Вишня)

-      Жовте, соковите, на деревинку надіте. (Абрикос)

                              Гра “Кому потрібен дуб?”

Мета: осмислення зв’язків у живій природі.

Завдання: довідатись, кому потрібен дуб і кожну тварину правильно “поселити”.

Обладнання: великий малюнок дуба. У дітей – картки з малюнками різних тварин (борсук, білка, їжак, птахи, комахи – шкідники: хрущі, короїди), грибів, моху, лишайника.

Підготовка до гри: картки діти одержують (чи вибирають) за кілька днів до проведення гри і готуються розповісти про те, що зображено на картці і яке відношення має їх “герой” до дуба.

Хід гри

Ведучий запрошує до зображення дуба:

-      Хто живе у кроні дуба?

-      Діти по черзі прикріплюють до малюнка білочку, сову, дятла, хруща і так далі і говорять:

-      Я білочка, я тут живу в дуплі, часом ласую жолудями. Я дружу з дубом.

-      Я сова. Я теж тут живу, он моє дупло. Я теж дружу з дубом.

-      Я дятел. Я тут живу і теж дружу з дубом. Під його кроною стільки їжі для мене! І т. д.

-      Хто живе під дубом?

-      Я мишка, у мене тут нірка і пожива.

-      Я личинка жука. У мене тут і житло, і їжа – молоденькі дубові корінці, і т. д.

-      Хто прилітає чи приходить до дуба?

-      Я хрущ. Дуже люблю молоденькі листочки на дубі, але чомусь дуб мене не любить.

-      Я вепр, тобто дикий кабан, я так люблю жолуді. Я навіть землю рию під деревом, щоб жодного не залишити, але дуб на мене сердито шумить.

-      А чому?

-      Хто ще дружить з дубом?

-      Сова, їжак, сойка тощо.

Коли всі виставляють свої картки, діти із вчителем обговорюють, чому дуб не любить хруща, дикого кабана.

-       Хто ще шкодить дубові?

Обговорення гри можна повести за таким планом:

-       Кому потрібен дуб?

Хто йому найбільше шкодить? (Жуки-шкідники, їх личинки, дикі свині).

Хто йому допомагає? (Сова – ловить мишей, їжак, дятел – рятують від шкідників, сойка розносить жолуді по лісі і т. д.).

Які ланцюги тут можна скласти? (Дуб – короїд – дятел; дуб – личинка – їжак; дуб – сойка – дуб; дуб – гриб – білочка та інші).

І. Прокопенко

Сонце, сонечко і соняшник

-  Чому все живе у природі тягнеться до сонця?

Починався чудовий літній день. На листі переливалися всіма барвами райдуги крапельки роси, співали птахи, тягнулися до Сонця квіти, а над ними басовито гудів Джміль:

-      Ж-ж-жарко... ж-ж-жарко...

Йому справді було жарко, дуже жарко літати з квітки на квітку і збирати сік – нектар.

-      Ж-ж-жорстоке Сонце, ж-ж-жорстоке, – гудів Джміль.

Почуло Сонце та й каже:

-      Кожен день я проміння на землю посилаю, щоб пташки співали, щоб люди бронзовіли, а він мене жорстоким назвав...

Образилося Сонце та й сховалося за хмару. Похмуро на світі стало. Квіти пелюстки згорнули. Птахи замовкли, мурахи входи та виходи своїх домівок закривати почали.

-      Що робити? Що робити? Як без Сонечка прожити? – зашепотіли Дерева.

-      Я тут, ось я, – сказав хтось тоненьким голоском, і всі побачили маленького жучка, червонокрилого, якого і справді Сонечком звали.

-      Хто ти? – здивувалися всі.

-      Я – Сонечко.

-      А ти можеш землю зігрівати? – спитали Дерева.

-      Ні, – відповів жучок.

-      А можеш так зробити, щоб черешні поспіли?

-      Ні, не можу...

-      А щоб люди засмагли?

-      І цього не вмію, – зітхнуло Сонечко, – я тільки попелиць знищую, кліщиків павутинних та інших дрібних шкідників.

-      І на тому тобі, Сонечко, спасибі, – вклонилися Дерева і знову зашепотіли: – Що робити? Що робити? Як без Сонечка прожити?

-      Може, я допоможу? – спитав Соняшник.

Він теж був на Сонце схожий: кругла голівка у жовтогарячих променях...

-      А можеш так зробити, щоб черешні поспіли?

-      Ні, не можу...

-      А щоб люди засмагли?

-      І цього не вмію, – зітхнув Соняшник, – я тільки олією людей годую.

-      І на тому тобі, Соняшник, спасибі, – вклонилися Дерева.

А Джміль знов загудів:

-      Ж-ж-жаль, квіти пелюстки згорнули, ж-ж-жаль...

-      Жаль? – обурилися Дерева. – А хто Сонце образив, хто його жорстоким назвав? Все ти, все ти Джмелю!

Вони так розгнівалися, так розгойдалися, аж вітер піднявся.

Розігнав вітер хмари, виглянуло Сонце, посміхнулося привітно. Зраділи дерева, пташки защебетали, квіточки розкрилися, а Джміль над ними загудів:

-      Ж-ж-жарко... Але не дуже, не дуже...

Наше здоров­′я і навколишній світ

                           Додатковий матеріал

                Прислів′я та приказки про здоров′я

Доки здоров′я служить , то людина не тужить.

Було б здоров′я, а все інше наживемо.

Здоров′я – всьому голова.

Глянь на вигляд і про здоров′я не питай.

Люди часто хворіють, бо берегтися не вміють.

Здоровому все на здоров′я йде.

Здоров­′я – найдорожчий скарб.

Хворому і мед гіркий.

Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.

Здоров′я – всьому голова.

                       Загадки

1  Я – роса, і сніг, і дощ.

    Без мене не звариш борщ.  (Вода)

2  Ростемо у лісі, у лузі – в природі.

    Коли захворієш, ми станем в пригоді.  (Лікарські рослини)

3  Груші, яблука, банани-

    Найсмачнішії продукти.

    Тож недарма люблять діти

    Влітку й взимку їсти …  (Фрукти)

 4  Я всіх зігріваю, дарує тепло.

     Без мене життя б на землі не було.  (Сонце)

5  На городі ми ростемо,

    Вітаміни вам даємо.  (Овочі)

6  Я невидиме, є всюди,

    Хоч мене не бачать люди.  (Повітря)

                        Основні відомості про потребу людини

в повітрі, воді, теплі, одязі.

Додатковий матеріал

      Це цікаво!

      Перша центральна опалювальна система з′явилась ще у Стародавньому Римі, коли тепле повітря з розташованої під землею печі опалювало весь дім.

      У середині 19 століття були винайдені котли, які опалювались вугіллям чи дровами і нагрівали батареї опалювання.

     В деяких сучасних будинках у стінах кімнат прокладені повітряпроводи, по яких подається гаряче повітря. Повітря нагрівається газом чи електрикою.

Особиста та побутова гігієна

як запорука здоров′я

Додатковий матеріал

Загадки

1  Ти нас, мабуть, знаєш, друже.

    Ми тобі потрібні дуже!

    З нами вірно ти дружи,

    Свої зуби збережи.  (Зубна паста і щітка)

2  Мию чисто – не лінюся.

    Вам я завжди знадоблюся.  (Мило)

3  Маю я зубців багато,

    Зачешу вас як на свято.  (Гребінець)

4  Я – м′якенький і завзятий,

    Люблю діток витирати.  (Рушничок)

5  Як голівку будеш мити –

    Не забудь мене налити.  (Шампунь)

Життєдайна сила чистої води

Додатковий матеріал

Це цікаво!

Людина і більшість тварин на 2/3 складаються з води. А деякі рослини на 4/5.

Вода займає 2/3 поверхні земної кулі і тільки 1/3 приходиться на сушу.

 

 Якби всю воду Землі можна було б рівномірним шаром розподілити на всій планеті, утворився б Світовий океан, глибина якого сягала б 4 кілометри.

Найсолоніша вода в Мертвому морі – 260г у літрі води, а в Чорному морі – 18г у літрі. 

Як природа загартовує

Додатковий матеріал

Повітряні ванни

Загартування повітрям спонукає організм дитини пристосовуватися до змін температури повітря у довкіллі. Під дією повітряних ванн покращується склад крові, загальний обмін речовин, тонізується мускулатура тіла, відбувається посилене « згорання» жиру. Враховуючи такий активний вплив повітряних ванн на організм людини, приступати до них слід обережно.

Найсприятливішими для початку такого загартування є літні місяці. Приймати повітряні ванни найкраще при температурі  +18-20 градусів при слабкому вітрі або у тіні у ранкові та вечірні години. Перші повітряні ванни, як правило, приймають під час ранкової гімнастики. Повітряні процедури можна продовжувати і під час прогулянок, рухливих ігор. Дуже корисний сон на свіжому повітрі.

Найкраще місце для повітряних ванн – лісові галявини. Пляж тощо. Тривалість їх визначається насамперед самопочуттям кожного: якщо морозить, процедуру слід припинити. Протипоказанням для повітряного «купання» може бути тільки негода, а також погане самопочуття. 

Сонячні ванни

Здавна відомі цілющі властивості сонця. Його проміння посилює обмін речовин, стимулює діяльність залоз, позитивно впливає на нервову систему, що дуже важливо для нормального розвитку дитячого організму. Крім того, випромінювання сонця вбиває різні бактерії та сприяє виробленню в організмі вітаміну Д. Ось чому люди, що загартовуються сонцем, менше хворіють на інфекційні хвороби, рахіт. Усе це разом зміцнює здоров′я.

Приймати сонячні ванни (загоряти) краще до 11 години ранку або після 16 години ( коли сонце менш активне), щоб не отримати сонячних опіків чи теплового удару.  Перший раз перебування під прямим сонячним промінням не має перевищувати 10 - 15 хвилин. Потім час перебування на сонці можна поступово збільшувати. Приймаючи сонячні ванни, необхідно змінювати положення тіла через кожні 10 хвилин. Добре під час таких процедур грати у рухливі ігри, кататися на велосипеді або човні. Сонячні ванни рекомендується приймати через годину після вживання їжі, закінчувати – не пізніше, ніж за годину до нього.

 Неприпустимо спати на сонці. Загоряючи, очі необхідно захищати темними окулярами, а голову – головним убором. Неправильне користування сонячним промінням шкідливо впливає на організм, зокрема, може призвести до опіків, сонячного або теплового удару.

Головний критерій ефективності загартування сонячним промінням - це самопочуття. Добрий настрій і апетит, підвищена працездатність свідчать про позитивний вплив сонячних ванн і, навпаки, пригніченість, головний біль, відсутність апетиту вказують на ознаки перегрівання.

Загартування водою

Відмінність загартування водою від попередніх процедур полягає в тому, що вода здатна викликати більш сильне термічне подразнення. В цьому і перевага водних процедур, бо вони потребують меншої витрати часу, ніж повітряні. Це, зокрема, обтирання, обливання, купання, плавання, ванни для ніг.

Загартування водою слід починати з обтирань. При цьому спочатку температура води має бути не нижчою від + 26 градусів, Знижуючи щодня на 1 градус, температуру доводять до + 22 градусів для учнів молодшого віку і до + 18 градусів для старшого шкільного віку. Обтираються губкою або мокрим рушником, починаючи з рук, шиї, тулуба. Привчивши організм до низьких температур, можна через 7 – 8 днів перейти до обливання водою або душу. Обливання, обтирання та душ рекомендується проводити після ранкової гімнастики.

Влітку основною за гартувальною процедурою має бути купання у відкритих водоймах або у басейні. Купання краще розпочинати через годину після приймання їжі.  Купатися слід при температурі не нижчій + 18 градусів. Роздягнувшись, треба 5 – 7 хвилин побути у затінку, щоб тіло охололо. У перші дні краще купатися раз на день, перебуваючи у воді не більше 10 хвилин. З часом тривалість перебування у воді можна збільшити до 20 – 30 хвилин та купатись двічі на день. Дуже корисно купання поєднувати з активними руховими діями у воді.

Купання посилює апетит, поліпшує травлення та обмін речовин. Якщо ж методика купання неправильна, можуть з′явитися безсоння, головний біль, розлад шлунку і навіть підвищення температури.

Ходіння босоніж

Дуже ефективний спосіб загартування – ходити і бігати босоніж. А щоб уникнути можливого переохолодження, слід привчатися на ніч мити ноги холодною водою.

Ходьба босоніж як засіб загартування та зміцнення здоров′я і навіть лікування деяких захворювань використовувалася  з давніх часів. Річ у тому, що на підошві ступні існує безліч зон. Прямо пов′язаних з різними органами людини. Натискуючи на них можна зняти біль, піддати лікувальній дії ті чи інші органи. Ходити босоніж краще вдома, на природі, на пляжі. Тоді обов′язково натрапиш на потрібну точку.

Кожна людина має усвідомити, що її ступня – це своєрідне джерело здоров′я, а звідси й те, що ступню необхідно загартовувати, частіше використовувати для оновлення і збереження здоров′я. Тому й треба частіше ходити босоніж.

Загартування холодом («моржування»)

Купання у холодній воді корисно всім. Починати в будь - якому віці найкраще з вологого обтирання, прохолодного душу, купання влітку в природних водоймах, прогулянок босоніж, особливо по росі. Найпростіший, безпечний і ефективний перший крок  у цій справі – після гарячого душу або ванни вилити ковшик холодної води на ділянку шиї, потім, не витираючись рушником, помасажувати тіло дерев′­яним кульковим масажером до почервоніння і вдягатися на дещо вологе тіло.

Якщо вирішили загартовуватись ходьбою босоніж по снігу, слід збільшувати швидкість ходьби, а ще краще бігати.

Купання у відкритих водоймах взимку («моржування») дуже корисне для здоров′я. Зимове купання не тільки підвищує морозостійкість і перешкоджає простудним захворюванням, а й лікує різні хвороби. За словами лікарів, навіть досить хворі люди через рік чи два після початку «моржування» вже не скаржилися на свій стан здоров′я. За медичними даними, у таких людей покращується настрій, ростуть м′язи, покращується стан шкіри, підвищується життєвий тонус.

Перед тим, як заходити у воду, треба розігрітися, пробігти пару кілометрів або зробити гарну зарядку. Спочатку треба намочити тіло, а потім вже заходити у воду. Після купання добре розтертися рушником і вдягатися. Тривалість купання у крижаній воді (+ 5 градусів) – від 30 секунд до 3 хвилин. Плаваючи, слід одягати гумову шапочку, волосся змочувати не рекомендується.

Лікарські рослини рідного краю

   До чудо-ліків в гості вирушаймо,

   Дивинку щонайменшу помічаймо.

   Де материнка, подорожник, молочай,

   Повинен знати кожен травознай.

   Із вдячністю цілющі трави пийте,

   Ростіть на славу й здоровійте!

 

Додатковий матеріал

Подорожник великий

Лікувальні властивості цієї рослини добре знали лікарі Стародавньої Греції і Риму, а в середні віки – персидські та арабські медики. Цінували цю рослину і в Київській Русі.

До 14 століття подорожник був поширений лише  в Східній півкулі. За часів великих подорожей, коли мореплавці шукали нових земель, його випадково завезли в Америку, де він швидко поширився, і індійці почали називати цю рослину «слід білої людини».

Подорожник великий – багаторічна трав′яниста рослина, яка здавна шанується народною медициною багатьох народів світу як лікувальний засіб при зовнішніх ранах, ударах, наривах, опіках.

Деревій

Ця рослина має приємний, бальзамічний запах. Квіти запашні, на смак гіркі. Поширений деревій повсюди. Росте на луках, полях, межах, уздовж доріг, на схилах, лісових галявинах, у чагарниках.

Даровій – дуже популярний лікувальний засіб. Вважають, що рослина поліпшує травлення, спиняє кровотечу, сприяє правильному обмінові речовин. Його приймають всередину, використовують зовнішньо.

Скажімо, трапилася прикрість – ви поранились у полі чи в дворі. Тоді шукають деревій, беруть його листки, гарно розминають і прикладають до рани. Після цього здебільшого рана загоюється за 3-5 днів без сліду нагноєння. Навіть рани від серпа, як і рани від порізу ножем, плугом, сокирою, зроблені на полі чи в лісі, в природних умовах, загоюються швидко. Ось чому цю чудову рослину у народі називають «кровавником».

Чистотіл

Отруйна, але дуже популярна в народі лікувальна рослина, трав′янистий бур′ян. При зламі виділяє жовтий або оранжевий молочний сік.

Чистотіл ( з латинської – «дар сонця»)  - лікувальна рослина. Росте на засмічених місцях, частіше в затінку, біля житла, під тинами, обабіч вулиць. Поширений повсюдно. Збирати траву починають наприкінці травня – до кінця липня, тобто під час більш рясного цвітіння.

Соком чистотілу виводять бородавки, вузлики, лишаї, мозолі, плями на шкірі. Настоєм чистотілу лікують хвороби ротової порожнини. Використовують чистотіл і для лікування ран, які довго не загоюються.

У народі чистотіл називають «бородавочником», «жовтосоком», «гладушником».

  Використовують при хворобах шлунку, печінки, нирок. У народі звіробій називають травою від 99 хвороб.

Виховна година  « Буду чистим і охайним - то  й

                              здоровим буду я» 

 Мета: прищеплювати учням елементарні навички гігієни.

 Виховувати турботливе ставлення про своє здоров′я та здоров′я навколишніх. Розвивати бажання бути охайним, чистим, акуратним.

Хід заняття

- Діти! Тема нашої виховної години "Буду чистим і охайним
- то й здоровим буду я." Наша виховна година трохи незвичайна, навіть, казкова. Ми отримали телеграму від лікаря Айболита. Ось вона. (Зачитування телеграми).

"Дорогі мої друзі! Вітаю вас зі святом здоров′я, яке ви проводитиме в своєму класі. Дуже радий за вас, що ви прагнете бути здоровими. Нажаль, сам не зможу приїхати, але присилаю до вас своїх помічників. Бажаю всім міцного здоров′я.      Лікар Айболить".

- Поки помічників лікаря Айболита немає, ми почнемо нашу виховну годину. У народі кажуть: "Здоров′я - всьому голова", або "Здоров′я - найбільше багатство". Чому так кажуть? Як ви розумієте ці прислів′я?

- А які ще прислів′я про здоров′я ви знаєте? Поясніть їх значення.

           1  В здоровому тілі - здоровий дух.

           2  Не поспішай гарно вдягатись, а поспішай умиватись.

           3  Чиста вода - для хвороби біда.

           4  Бережи одяг доки новий, а здоров′я поки молодий.

           5  Як про здоров′я дбаєш, так і маєш.

           6  Наше здоров′я - в наших руках.

           7  Без здоров′я нема щастя.

           8 Охайність - запорука здоров′я.
(Стук в двері.)

-  А ось, мабуть, і помічники лікаря Айболита.
(Входять Мило, Зубна Щітка, Носова Хустинка, Гребінець.)

-  Добрий день, друзі! Ми помічники лікаря Айболита. Ми приї­хали до вас на свято здоров′я, щоб розповісти вам багато ціка­-
вого і навчити вас берегти своє здоров′я. Але спочатку, ви
повинні відгадати, хто ми?

Мило:  Коли пінюсь - на бруд злюсь, Людям я допомагаю,

              Всі мікроби з них змиваю.

              Саме ж худну й пропадаю.

Діти:      Мило!

Мило:   Правильно! Я - Мило. Мило - це річ, без якої ніколи не миються. Мило - найбільший ворог бруду. Ще 300 років тому навіть королі не вважали за потрібне часто митися. Та ми знаємо, що бруд можна змити тільки за допомогою води і мила. Але скажіть мені, яке мило миє краще: те, що мало піниться, чи те, що дає багато піни?

          (Відповіді дітей)

 - Добре миє те мило, яке дає велику піну. Якщо ви уважно ро­здивитесь піну, то побачите, що вона складається з малесень­ких мильних бульбашок. Саме ці бульбашечки і збирають бруд з ваших рук.

      -Чому обов'язково треба митися з милом?

       (Відповіді)

Зубна Щітка:А тепер, любі діти, відгадайте - хто я?

Костяна спинка,

На черевці - щетинка.

По зубам стрибала,

Всі кришки виганяла.

        (Відповіді)

         - Ви вгадали! Я - зубна щітка, та якою ви кожного дня чистите зуби. Ви мене впізнали. А чи знаєте ви, коли я з′явилася на світ. Не знаєте! Ну тоді я вам розповім. Зубну щітку придумали дуже давно. Довгий час нею могли кори­стуватися лише багаті люди. Замість зубної пасти використо­вували попіл із горілих оленячих рогів. Прості люди протира­ли зуби крейдою, або настоєм м′яти. У різних народів - різні щітки. Наприклад, французи придумали зубну щітку з музикою, щоб дітям було приємно чистити зуби.

- Діти, а хто мені скаже, навіщо взагалі чистити зуби?
    (Відповіді дітей.)

Гребінець: А ось загадка про мене!

           Зубате, а не кусається,

        По голові тиняється.

        Як воно називається.

         - Я -гребінець. Дуже важлива і потрібна річ. Чи знаєте ви,

що коли люди не будуть користуватися гребінцем, то їх волосся стане кошлатим, почне швидко сіктися, а людина з нероз­чесаним волоссям виглядає дуже негарно.

  Гребінець люди знають дуже-дуже давно. Перші гребінці пер­вісні люди робили з кісток тварин. Зараз існує дуже багато най­різноманітніших за формою, розміром та кольором гребінців. Розчі­суючи волосся, ми робимо масаж голови і від цього наше волосся краще росте, стає густішим і красивішим.

          - Чому волосся стає густішим і блискучим, якщо ретельно розчісуватися?  (Відповіді.)

  Носова хустинка: - А тепер відгадайте загадку про мене.

  Я в пригоді стану всім –

  І дорослим, і малим.

  Витру сльози і носи.

  При собі мене носи.

          -В старі часи на Сході хустинка була зубною, нею витирали зуби. І зараз в деяких східних країнах її використовують замість зубної щітки. А у Європі хустинка була спочатку прикрасою. Багаті люди вихвалялись хустинками з дорогої тканини, прикрашеними вишивками і навіть дорогоцінним камінням. Поступово люди зрозуміли, що хустинка може принести більшу користь. При чханні та кашлі хвора людина розповсюджує навколо себе до 40 тис. дуже мілких крапельок, в яких можуть міститись різні віруси та мікроби. Ці крапельки можуть розлітатись на 3-5 м. Інші люди, що стоять поруч, вдихають ці крапельки і можуть зах­воріти.

       Якщо ти при чханні, або кашлі затулити рота складеною вчетверо хустинкою, то перекриєш шлях мікробам і не заразиш оточуючих лю­дей.

          -Діти! А ще для чого нам потрібна носова хустинка?
        (Відповіді дітей)

(Стук у двері. Заходить принцеса Бруднуля.)

Бруднуля:  А ось і я! Не чекали? А що тут у вас відбувається?

         (Відповіді дітей)

               - Свято чистоти і здоров′я?! Фе! Як це нудно бути чистим і охай­ним! Щодня чистити зуби, мити руки, обличчя, навіть шию. Ні! Це не для мене. Я - принцеса Бруднуля! Я живу у королівстві
Бруду і Сміття. Як би ви знали, діти, як у вас там весело. Ми
ніколи не вмиваємось, не чистимо зуби, не розчісуємось, не чис-­
тимо черевиків, не прибираємо в кімнатах. Не життя, а рай.

         -Діти! Хто хоче поселитися у нашій прекрасній країні.

          (Відповіді дітей.)

          -Чому ви не хочете?! Це ж так просто!Тільки перестаньте вмиватись і чистити зуби, і зразу ж потрапите в країну грязнуль .

         (Відповіді.)      

          - Не хочете?! Ну тоді дозвольте, я залишуся з вами. Мені дуже хоче­ться послухати, про що ви тут говоритимете.

/Відповіді дітей./

Вчитель: Ну що ж залишайся, послухай, що тобі скажуть наші учні.

        - Діти! Давайте розкажемо принцесі Грязнулі, що треба робити, щоб бути здоровими.

Учні:

1 Всім відомо, і всім ясно-

   Буть здоровим - це прекрасно! Тільки треба знати,

    Як здоровим стати.

2  Якшо хочеш здоровим бути, Правило запам′ятай:

      Щогодини, щохвилини

       Про своє здоров′я дбай.

3   Глянь, без мила і водиці
Умивається дві киці.      
Язичком вмиваються
Лапками    втираються.

Я до крана сам дістану,

Умиваюсь біля крана.

Милю милом щоки, шию

 І водою добре мию.

4   Хлюпоче  водиченька,
Чиста із криниченьки.
Вмиє Аня рученьки,
Вмиє Аня личенько.

Хлюпочеться водиченька ,

Розцвітає личенько.

Зросте Аня здоровою,

Гарною, бадьорою.

5   Кроленята - глянуть любо:
Об морквинки чистять зуби
І тому в них зубки цілі
Гострі - гострі, білі - білі.

В мене щіточка зубна     Подивіться - ось вона!    Зверху вниз і навпаки    Чищу зубки залюбки.

    6    Носить півник - співунець
На голівці гребінець.
Гребінцем тим знає кожний
Причесатися не можна.

А у мене, а у мене

 Є гребіночка зелена.

Я нікого не прошу,

Сам голівку причешу.

          7      Ведмежатко косолапе,

У барлозі смокче лапу

Ой яка принадна,

Наче шоколадна.

Не ведмідь же я, малята,

Щоб до рота пальці брати.

Це мені не звично,

Не гігієнічно.

   8   Крем узяв я із полички,
Сам почистив черевички,
Ще й помив колошки
Для сестри Явдошки.

 9  Поросяткам у корито
Їжі свіжої налито.
Нечепури лізуть прямо
У корито із ногами.

Я коли кінчаю їсти

На столі у мене чисто. Скатертину не заллю,

Бо порядок я люблю.

Вчитель:  Молодці діти! Ви все правильно зрозуміли і тепер знаєте, що робити, щоб бути завжди охайними і здоровими. Але ми з вами забули про одну важливу річ . Про ранкову зарядку.

10  Ти привчайся до порядку, Кожен день роби зарядку. Загартовуйсь сміливіш -Будеш здоровіш.

Вчитель: І ми зараз зробимо зарядку. (Фізкультхвилинка.)

Вчитель: - А тепер я хочу познайомити вас з сестричками –близнючками: Хворійкою і Нехворійкою.

Нехворійка закаляється,

І зарядкою займається.

У Хворійки - сто хвороб:

Все болить: живіт і лоб.

Вона з кицею муркоче,

Навіть слухати не хоче,

Що здоров′я починається

Там де наша лінь кінчаться.

    Лінь Хворійці умиваться,

   Встать раніше, причесаться,

   Скласти речі до порядку,

   День почати із зарядки,

Зуби чистить, вуха мити Ні! Не хоче це робити Бо вона не розуміє,

Що від цього і хворіє.

 Бруднуля: Діти! Тепер я все зрозуміла. Не хочу більше бути

принцесою Бруднулею. Хочу бути, як ви - чистою, охайною і здоровою. Дякую вам, діти, що допомогли мені це зрозуміти.

Вчитель: - Зараз ми всі разом виконаємо пісеньку про чистоту.

В нашім класі чистота

На першому місці.

Ну а бруд, пил і сміття-

Вимітайтесь звідси.

Всі обгортки і огризки

Не підходять в клас і близько,

Бо чергує в нім весь час

             Наш охайний дружній клас.

Всі ми дружимо із милом

Рушником і гребінцем.

І тому ми не хворієм,

А здоровими ростем.

Подивіться на дівчаток-

Королеви чистоти.

А таких, як ми хлоп′яток

В цілій школі не знайти.

Мило:             Скільки б не співали,

                   А кінчати час.

                   Кращі побажання

                   Ви прийміть від нас.

Гребінець:      І в вас, і в нас

                    Хай буде гаразд,

                    Щоб ви і ми

                    Здорові були.

Зубна щітка: Прощавайте, друзі,

                        Низький вам уклін.

                        Міцного здоров′я

                        Зичим вам усім.

Червона книга України

       Назва книги – «Червона», бо вона подібна до червоного сигналу світлофора і має  викликати в людей тривогу за долю природи:

« Зупинися, людино! Подумай! Будь обережною!» ( Показ книги)

        «Червона книга України» - у двох томах. У першому зібрані відомості про всі рослини, а в другому – про тварин, яким загрожує небезпека. Таких в Україні набралося чимало: 541 вид рослин та 382 види тварин. Однак рівень загрози для кожного з них виявився неоднаковим. Тому всіх їх «зарахували» до різних класів (категорій). Ще й різними кольорами домовилися позначати:

    І – «зникаючі» - червоним – їм загрожує найбільша небезпека;

    ІІ – «вразливі» - оранжевим;

    ІІІ – «рідкісні» - жовтим;

            « зниклі» - чорним ( тарпан, тур, заєць-біляк);

            « відновлені» - зеленим, їм уже не загрожує небезпека зникнення. ( Серед  рослин таких немає, а серед тварин – один лише зубр належить до цієї категорії). 

      Потрібно добре знати рослинний та тваринний світ своєї місцевості, щоб зберегти всю красу та різноманітність рідної природи. Знати, любити і берегти природу  - це святий обов′язок кожного  свідомого громадянина нашої країни. І ви, маленькі громадяни, теж не повинні стояти осторонь. Ви повинні оберігати все живе, що вас оточує, не завдавати шкоди рідній природі, піклуватися про братів наших менших.

Додатковий матеріал

Розповіді про тварин  і рослини, що занесені

до Червоної книги

Тарпан, або дикий кінь

      Зник з обличчя Землі. Ще якихось 200 років тому він траплявся у лісах України та Білорусі. За часів запорожців зустрічались цілі табуни тарпанів. Часом козакам доводилось хапатися за зброю, бо здалеку дикі коні нагадували численну татарську кінноту.

     Очевидці описували тарпана як невисокого попелясто-сірого коника з темною гривою, що стирчала короткою щіткою. Хвіст та ноги були у нього до колін чорно-бурого кольору, причому, передні ноги з поперечними смужками, ніби у зебри.

      Тарпанів люди переслідували за те, що вони зманювали свійських коней, витоптували поля та об′їдали сіно в скиртах. До того ж у тарпанів було смачне м′ясо. На них влаштовували великі полювання.  Нерозораних степів, де жили тарпани, з часом ставало все менше й менше. Не вистачало простору для волелюбного тарпана. Приручити їх нікому не вдавалось і вони почали зникати. За свідченням очевидців, останній вцілілий тарпан жив на Полтавщині поблизу Миргорода в 1914-1918роках. Так було винищено одного з предків свійських коней.

Тур, дикий бик

        Тур – первісний бик, був предком сотні порід великої рогатої худоби. Він був надзвичайно красивою твариною. Високий, мускулистий, з гордо посадженою головою на могутній шиї, з довгими світлими рогами. Бики були чорними, а корови – рудо-бурими.  Тури мали дикий і злий норов, не боялись ні людини, ні звіра. Бо не мали собі рівних.  Навіть, вовки були проти них безсилі.  Однак турів з роками ставало дедалі менше, Причина – зростання господарської діяльності людини.

       Останній представник цього виду загинув у 1627 році. Цей красивий і могутній звір залишився в пам′яті людей в казках, переказах, легендах, в скульптурі та живопису.

Соболь

       Хто не чув про цього хутряного звіра, що живе у наші дні в далекій сибірській тайзі.  Соболь – типовий лісовий звір. Тіло у нього гнучке, рухи – дуже граційні. Має довгий пухнастий хвіст. Хутро у соболя густе, довге, ніжне, шовковисте, надзвичайно гарне і дороге. Живиться соболь гризунами, але полюбляє також ягоди і горіхи. В давнину були дуже поширені на території України. Колись їх було багато в лісах, на них полювали, їх хутром торгували. Соболь був «м′яким золотом» Київської Русі. З часом соболів ставало все менше в наших лісах, а тепер і зовсім немає.

Заєць-біляк

       Ще в минулому столітті на території України було багато зайців-біляків, про яких кажуть: «взимку – білий, влітку – сірий». Насправді, заєць-біляк влітку рудо-бурий, а не сірий, а взимку він білосніжний і лише кінчики вух чорні. У наш час зайці-біляки зникли, можливо, через те, що зими у нас с тали теплі і малосніжні.  Залишилися в Україні лише зайці-русаки, у яких забарвлення хутра на протязі року не змінюється. Зайці-біляки занесені до Червоної книги України. Отже, ще залишається надія на відновлення їх чисельності.

Куріпка біла

       До чорного списку занесено птахів, які вже не гніздяться в Україні. Це, наприклад, куріпка біла. Вона була колись дуже поширеною, а тепер збереглася лише на півночі. Розміром біла куріпка не більша за сіру ворону. Забарвлення самців і самок взимку біле, з чорним по краях хвостом і червоними «бровами». Має надійне зимове «вбрання».  В Україні зустрічалась переважно на Поліссі, в болотистій місцевості, де росте багато верби і берези, бруньками яких полюбляли ласувати білі куріпки.

 Бражник – мертва голова

         Досить великий метелик з розмахом крил 11-13 см. Передні крила червонувато-бурі, задні – чорно-жовті. На темній пухнастій спинці добре помітний вохристо-жовтий малюнок, що нагадує «мертву голову». Довгий час цей бражник наводив жах на забобонних людей. Вважалося, що «мертва голова»  - провісник всіляких лих, особливо коли він починав «кричати». Справді, цей метелик подавати звук, що схожий на різкий, пронизливий писк.

      Водяться ці метелики на півдні, однак інколи залітають і в центральні та північні райони. Живляться вони соком, що витікає з поранених дерев. Іноді крадуть мед у бджіл, бо вміють імітувати «спів» бджолиної матки. Гусінь мертвої голови строката – жовта або зелена з голубими смугами. Живиться листям картоплі, жасмину, малини.

Лілія лісова

      Росте в лісах красуня-царівна – лілія лісова. У неї великі запашні, яскраво-пурпурові з фіолетовими плямами квітки. Під землею лілія ховає золотаву цибулину. Легенда розповідає, що лілія виросла із серця козака. Що поліг у бою за Батьківщину. З того часу квітка надає хоробрості та стійкості воїнам. Лілія лісова має багато народних назв: маслянка, масляночка, саранка. Колись її в наших лісах росло дуже багато. В давні часи цибулини згодовували коровам, щоб молоко було жирнішим. Росте лісова лілія дуже повільно. Вперше вона зацвітає аж на сімнадцятому році життя.

Підсніжник білосніжний

        Ранньої весни з-під снігової ковдри виглядають ніжні голівки підсніжників. Як тільки  рослина пробилася крізь сніг, квітка здіймається над листочками. А як відцвіте, підсніжник почне набиратися сил, щоб визріло в плодах–коробочках його дорогоцінне насіння. Адже з нього  виростуть молоді підсніжники. Розмножується підсніжник також і підземними цибулинами. Однак цих красивих рослин стало мало в лісах, бо їх знищують люди.

Любка дволиста ( нічна фіалка)

     Чудові диво-квіти орхідеї вперше побачили в Європі в 1731 році. Їх привезли з жарких і вологих лісів Південної Америки. Далекі чужинки назавжди полонили своєю красою серця людей. Зростають орхідеї і в Україні. Вони дрібніші і скромніші, але які гарні.  Струменить від них ніжний медвяний аромат. Тому називають їх нічними фіалками, а найчастіше – любками.

      Про рослину-любку розповідають в Україні легенду, як врятувала вона від вірної смерті козаків, що тікали з турецького полону. Ніби подарувала дівчина-красуня тим козакам намисто з прозорих бульбочок любки. З′їси бульбочку – голод вгамуєш і сили відновляться. Любка не лише дуже красива, а й корисна лікарська рослина.

 Вірш

В Червону книгу ми занесли

Світ неповторний і чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

Невже в майбутньому на світі

Не будуть квітнуть дивні квіти?

Конвалії й фіалки ніжні.

І вісник березня – підсніжник?

Невже ми більше не побачим, 

Як сон-трава росою плаче?

Троянда степу, квітка мрії

Жар-цвітом землю не зігріє?

Ми всі – господарі природи,

То ж збережемо її вроду!

Урок – панорама «Я не ображу рідної землі»

                            Додатковий матеріал

    Тестові завдання

        1 На Землі багато води, але її треба економити. Чому?

           а ) в природі мало прісної води;

           б ) вода випаровується;

           в ) озера і річки замулюються.

        2  Як потрібно охороняти ґрунт?

           а ) зрошувати поля;

           б ) боротися з ярами;

           в ) насаджувати захисні  лісові смуги.

        3  Існує вислів, що вода дорожча за золото. Поясніть, як ви це

            розумієте.

           а ) води в природі більше, ніж золота;

           б ) воду можна купити за золото;

           в ) без води немає життя.

        4  Під час прогулянки ти натрапив на замулене джерело. Що

            ти зробиш?

           а ) нап′юся води і піду;

           б ) розчищу від мулу і обкладу камінням;

           в ) засиплю  джерело землею.

        5  Ліс називають природним багатством. Чому?

           а ) у лісі живуть дикі звірі;

           б ) ліс стримує сильні вітри;

           в ) ліс очищає повітря.

       6  Яких правил треба дотримуватись, щоб вода у водоймах була

           чистою?

           а ) не скидати у водойми сміття і відходи;

           б ) не купатися у водоймах;

           в ) висаджувати дерева на берегах водойм.

       7   Що заборонено робити у заповідниках?

           а ) підгодовувати диких звірів;

           б ) фотографувати звірів і птахів;

           в ) полювати на звірів і птахів.